Яким є ідеальний вік для праці? Його не існує. Людина має право працювати в будь-якому віці, розкриваючи ті чи інші сильні сторони. Проте в очах роботодавців особи певного віку стали небажаними - молоді працівники ще не мають потрібних навичок, тоді як старші – володіють вже непотрібними.
Ейджизм, тобто дискримінація за віком, став звичним явищем. Але до нього не можна ставитися терпимо. З особливими труднощами у вік буремних інновацій стикаються люди старшого або поважного віку. За міжнародною класифікацією, людина поважного віку – це особа, яка досягла 65 років. На сьогодні такими є четверть населення України. Термін “люди похилого віку” є дещо дискримінаційним, бо кожна людина незалежно від віку заслуговує на повагу.
Через стереотипи роботодавці не бажають брати 65-річних людей та навіть працівників 45+ на роботу. Що може зробити служба зайнятості для заохочення найму працівників різних вікових груп? Як виграє від цього бізнес?
Ціна ейджизму
Всесвітня організація охорони здоров’я доводить, що літні люди, які негативно сприймають старіння, живуть на 7,5 років менше, аніж оптимісти. Неможливість реалізувати свої здібності через стереотипи щодо віку, серед іншого, знижує самооцінку та віру в те, що працівники віком до 30 та після 45 років можуть приваблювати роботодавців.
Використання терміну «особи поважного віку» – це вже крок уперед до подолання упереджень. Добре, що суспільство усвідомило образливість ярлика «старі люди». Адже він заснований на уявленні про фізіологічні недоліки й неспроможність повноцінно трудитися. Проте ейджизм існує все одно. Його витоки лежать не у прагненні скривдити. Відповідні настанови породжуються конкурентною логікою ринку, де кожен працівник має приносити максимальну ефективність. Стереотипні уявлення малюють співробітника, який володіє багаторічним досвідом та водночас здоров’ям як у 20-річних. Якби підприємці підбирали лише таких людей, то витрачали б увесь свій час на пошук кадрів, а не управління бізнесом.
Раціональний підхід якраз полягає у використанні всього доступного потенціалу. Стратегії боротьби з ейджизмом можуть сприяти покращенню можливостей для колективів, що складаються з різних поколінь, зазначають фахівці ВООЗ. Технічний прогрес полегшив працю та подовжив тривалість життя. Чому ж так важко змінити мислення?
Всупереч стереотипам
Вікові перепони для трудового життя відходять у минуле. Міжнародна організація праці вже не вважає 70 років верхньою межею для обліку зайнятих осіб, що є природним, адже люди старшого віку довший час зберігають працездатність. Важливість використання трудового потенціалу людей 45+ особливо зростає в умовах трудової міграції та зменшення притоку молоді на ринок праці.
Працівники 45+ мають низку переваг: кваліфікація, практичні навички, досвід та зрілість. Дослідження МОП свідчать, що старші працівники частіше демонструють відданість своїй роботі, рідше беруть лікарняні, більше часу можуть продуктивно працювати. Попри поширені упередження, що люди 45+ менш здатні до навчання та опанування нових навичок, практика доводить, що такі працівники здатні адаптуватися до змін не гірше за молодь. За сучасних темпів науково-технічного прогресу навчально-професійна мобільність перестає бути ознакою молодого віку, вона має «супроводжувати» людину на всіх життєвих циклах.
Назустріч побажанням
Під особливою опікою держави – широке коло вікових груп. Додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню мають особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років.
За 8 місяців поточного року державна служба зайнятості допомогла працевлаштуватись 58 тис. безробітних, яким до пенсії залишилося 10 і менше років. З метою стимулювання працевлаштування громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, законодавством передбачено їх працевлаштування на нове робоче з компенсацією роботодавцю фактичних витрат в розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу. Така компенсація виплачується щомісячно протягом одного року з дня працевлаштування особи за умови збереження її зайнятості упродовж двох років. У січні – серпні 2019 року з наданням компенсації роботодавцям ДСЗ працевлаштувала 1,6 тис. осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років.
Повага і допомога
Як вже зазначалося, особи старших вікових груп мають риси, які цінуються на ринку праці. Державна служба зайнятості готова допомогти розкрити їх сильні сторони. Задля підтримання конкурентоспроможності на ринку праці деяких категорій осіб, зокрема старшого віку, центри зайнятості реалізують механізм видачі ваучерів. Вони дозволяють здобути чи підвищити кваліфікацію за 50 професіями. З початку дії цієї програми з 2015 р. І дотепер можливістю підвищити кваліфікацію скористалися 35 тис. українців та українок віком 45+.
Звісно, труднощів, пов’язаних із зайнятістю осіб поважного віку, чимало. Основними негативними стереотипами для найму осіб поважного віку є: побоювання щодо здібності вчитися, адаптовуватися до змін, неможливості стати членом молодого колективу, відсутності мотивації до продуктивної праці, сприйняття розпоряджень керівника, який молодший за кандидата. Ми не сумніваємось, що, подолавши стереотипи за віковою ознакою та врахувавши потреби осіб старшого віку у сфері зайнятості, усе суспільство виграє. Серед переваг роботи з працівниками 45+ на противагу негативним стереотипам можна виділити такі: немає професіоналів серед молодших кандидатів, не обтяжені сімейними обов’язками, бо діти вже виросли, наявний великий досвід, який прискорить адаптацію до змін, можуть бути наставниками для молодших колег.
Одним з критеріїв гідної праці є відсутність оцінки працівника за віком - ейджизм, оскільки лише професійність працівника та рівень його компетентності має бути основним чинником, за яким обирається працівник. ДСЗ у рамках подолання ейджизму вживає різнопланові заходи: протидіє ейджизму в оголошеннях про роботу, переконує бізнес у перевагах осіб старшого віку та надає відомості про спеціальні робочі місця, пристосовані до потреб людей різного віку.