Інтерв'ю у виданні "Урядовий кур’єр" від 29.12.2020. Автор: Любомира КОВАЛЬ
Передноворіччя — час, коли традиційно підбивають підсумки. А якщо це шлях завдовжки 30 років, не зайвим буде пригадати, із чого все починалося, поділитися досягненнями й відзвітувати. Адже нині державна служба зайнятості України відзначила 30-річчя.
Про здобутки, проблеми, плани та головний скарб — працьовитий колектив однодумців кореспонденту «УК» розповідає заступниця директора Державного центру зайнятості Юлія ЖОВТЯК.
— Юліє Сергіївно, 30 років — значний період. Розкажіть, будь ласка, як усе починалося.
— Державну службу зайнятості було створено у грудні 1990 року на підставі постанови тоді ще Ради міністрів Української РСР від 21.12.1990 року №381. У березні 1991-го ухвалено Закон України «Про зайнятість населення» — один із перших ринкових. Він визначив соціальні гарантії держави в реалізації громадянами права на працю та основні засади діяльності нашої служби.
З 1 січня 2001 року з набранням чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і створенням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, функції виконавчої дирекції фонду покладено на державну службу зайнятості.
Нині служба — активний посередник на ринку праці між роботодавцями й шукачами роботи. Вона на безоплатній основі надає послуги з пошуку прийнятної роботи й підбору персоналу, здійснює виплату матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою роботи.
— Чого вдалося досягти на цьому, мабуть, нелегкому шляху?
— За 30 років служба зайнятості пройшла непростий насичений подіями шлях становлення й розвитку. Упродовж цього періоду її послугами скористалися близько 37 мільйонів українців — це майже все нинішнє населення України.
Нове робоче місце допомогли знайти понад 20 мільйонам громадян. Підприємцями за нашого сприяння стали 397 тисяч колишніх безробітних. Професійне навчання пройшли 4 мільйони безробітних. У центрах професійно-технічної освіти, які діють у системі служби зайнятості, новий фах або кваліфікацію здобули 385 тисяч слухачів. Ваучер на навчання отримали 33 тисячі громадян, в яких почався новий етап професійного розвитку. Ваучер на навчання — це документ, який дає змогу людям пройти навчання за державні кошти. Таку послугу від служби зайнятості можуть отримати люди віком понад 45 років, звільнені з військової служби, зокрема учасники АТО/ООС і переселенці.
— А яка служба зайнятості нині?
— У структурі служби діють Державний центр зайнятості, 25 регіональних і 520 базових центрів зайнятості й філій, Інститут підготовки кадрів ДСЗУ та 11 центрів профтехосвіти.
Усі відділення працюють за єдиною схемою надання послуг. Клієнти можуть звернутися до будь-якого центру й отримати всі передбачені законодавством соціальні послуги, пов’язані із працевлаштуванням.
Ми створили уніфіковану оперативну базу вакансій, шукачів роботи й можливостей проходження професійного навчання у всій країні. Це дає змогу розширити зону пошуку роботи для безробітних не лише в межах району чи області, а й держави загалом.
— Які люди працюють поруч із вами?
— У нас колектив однодумців, відданих справі. Це майже 12 тисяч працівників.
У нас 78 фахівців, які працюють з першого дня створення ДСЗ, тобто 30 років. Серед них директор Донецької обласної служби зайнятості Валентина Рибалко. Вона прийшла на роботу одразу після інституту, вибудувала вдалу кар’єру, а нині це один з найкращих директорів служби. Про свою роботу вона каже: «Працювати чимало років в одній структурі не рутинно, адже у нас повсякчас щось змінюється. Служба розвивається, модернізується. Маємо широкий функціонал обов’язків і велике бажання допомагати людям. І це можливість повністю реалізувати себе».
Служба має жіноче обличчя, адже 88% її персоналу — жінки. Середній вік працівників — 43 роки. 99,9% мають вищу освіту, 32 — науковий ступінь кандидатів і докторів наук. Коло наукових інтересів найрізноманітніше: економіка, право, державне управління, психологія тощо. Майже 800 наших фахівців мають психологічну освіту.
За роки роботи у службі я переконалася, що працювати тут мають лише ті, хто любить людей і завжди готовий їм допомагати. Інакше це не даватиме радості. Адже наші фахівці не лише сприяють у пошуках нової роботи, а й часто стають психологами, мотиваторами, допомагають вирішити юридичні питання тощо.
Тож користуючись нагодою, хочу висловити велику подяку нашому багатотисячному колективу, де працюють віддані справі люди, які вважають виконання поставленого завдання справою честі.
— Роботодавець — важливий партнер служби зайнятості?
— Серед фахівців служби побутує вислів: роботодавець — наш клієнт №1. І це цілком слушно. Адже кількість роботодавців, які звертаються по допомогу в укомплектуванні вакансій, зростає щороку. Упродовж 2020-го з центрами зайнятості у всій країні їх співпрацювало майже 165 тисяч. І служба завжди гарантує їм якісний та оперативний підбір потрібних працівників.
Ми допомагаємо роботодавцям організувати співбесіду з шукачами роботи онлайн чи офлайн — відповідно до побажань. Ще одна затребувана послуга — професійне навчання безробітних на конкретне робоче місце.
Щоб оптимізувати всі ці процеси й істотно заощадити час, на офіційному вебсайті служби можна створити електронний кабінет роботодавця. Цей застосунок дає змогу переглядати резюме шукачів роботи з будь-якого гаджета, відстежувати, як укомплектовують вакансії на підприємстві, створювати пропозиції роботи й передавати їх для подальшої модерації та розміщення на сайті.
Звісно, плануємо й надалі будувати партнерські відносини з роботодавцями, стимулювати їх до створення нових робочих місць і розвивати активні програми сприяння зайнятості.
— Працевлаштування — не єдина послуга, яку можуть тут отримати українці. Чим допомагаєте ще?
— Одна з наших активних програм — організація професійної підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації безробітних.
Професійне навчання організовують на замовлення роботодавця або для самозайнятості чи провадження підприємницької діяльності. Його здійснюють у навчальних закладах незалежно від форми власності, виду діяльності й господарювання.
У січні — листопаді 2020 року професійне навчання за нашого сприяння проходила понад 91 тисяча безробітних. З них 48 тисяч навчалися у центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Це спеціалізовані сучасні навчальні заклади, основні завдання яких — навчати й перекваліфіковувати дорослих, професія яких втратила актуальність на ринку праці або ж вони потребують набуття нових навичок чи знань. Нині тут навчають за 95 ліцензованими робітничими професіями.
Для зареєстрованих безробітних професійне навчання здійснюють за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Навчальні плани і програми центрів розробляють на основі державних стандартів і погоджують із роботодавцями.
Термін навчання залежно від фаху становить 0,5—11,5 місяця. А після його закінчення слухачам видають документ державного зразка про присвоєння відповідної кваліфікації.
Матеріально-технічна база центрів відповідає всім сучасним вимогам і стандартам для навчальних закладів. Використано високотехнологічне обладнання та устаткування. А для організації виробничої практики налагоджено тісний зв’язок із місцевими роботодавцями. Рівень працевлаштування після закінчення навчання становить приблизно 87%.
— Що нового було в роботі служби 2020 року?
— Коронакриза внесла корективи не лише в життєві плани мільйонів українців, а й економіку країни й роботу служби зайнятості. Безробітними стали сотні тисяч громадян — від представників інтелектуальних професій до робітників. Від початку карантину такий статус отримали майже 730 тисяч осіб, що на 37% більше, ніж за торішній аналогічний період. Нині статус безробітного мають 450 тисяч українців, допомогу у зв’язку з безробіттям отримують близько 395 тисяч людей. З початку 2020 року служба зайнятості вже виплатила 15,8 мільярда гривень допомоги з безробіття, з них за карантинний період — 12,7 мільярда гривень.
Упродовж карантину уряд запровадив певні законодавчі зміни, які значно спростили умови реєстрації у службі зайнятості й отримання допомоги з безробіття на цей період, передбачили надання роботодавцям допомоги з часткового безробіття. Така допомога дає змогу покривати витрати на заробітну плату працівників у разі скорочення чи зупинення виробництва через карантин. Нині вже понад 229 тисяч роботодавців отримали такі виплати. З них 200 тисяч — фізичні особи-підприємці. Допомогу виплачено 383 тисячам людей. Уряд на ці цілі спрямував 2,8 мільярда гривень.
Відповідно до вимог часу служба цифровізується. Забезпечено можливість подання заяв про надання статусу безробітного й допомоги з безробіття дистанційно через онлайн-портал державних послуг «Дія».
З 650 до тисячі гривень підвищено мінімальний розмір допомоги з безробіття на період карантину та протягом 30 днів після його завершення. З початку карантину зареєстрованим у службі зайнятості безробітним допомогу призначають з першого дня набуття статусу, навіть звільненим у період карантину за власним бажанням (до карантину безробітним, звільненим за власним бажанням, виплату допомоги відтерміновували на 90 днів).
Із 12 грудня чинна нова програма щодо надання одноразової матеріальної допомоги на період обмежувальних протиепідемічних заходів. На її реалізацію уряд спрямував з Фонду боротьби з COVID-19 1,8 мільярда гривень. Протягом 12—21 грудня роботодавці до центрів зайнятості подали майже 7 тисяч пакетів документів для надання такої допомоги майже 164 тисячам найманих працівників.
У максимально короткий термін служба зайнятості розгорнула інформаційно-консультаційну кампанію щодо можливостей отримання допомоги. Задля інформування роботодавців про цю програму було проведено зустрічі із представниками бізнесу. Найбільше проєктом зацікавилися представники транспортної галузі, виробництва продукції важкої та легкої промисловості, будівництва, сільського господарства, підприємства торгівлі, надання послуг з тимчасового розміщення тощо.
— Традиційно: про плани на майбутнє.
— Серед основних завдань — оновити стратегію ДСЗУ, розробити проєкти з надання послуг нашим клієнтам, зробити оцінку якості роботи нашого персоналу. Та головне — допомагати людям, які втратили роботу, подивитися на ситуацію безробіття під іншим кутом: підтримати їх, вмотивувати, перенавчити, надихнути на розвиток бізнес-ідеї. Адже, зрештою, нове робоче місце — це початок нового в житті людини.
Любомира КОВАЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Юлія ЖОВТЯК. Народилася 1983 року в Запоріжжі. 2005-го закінчила Запорізьку державну інженерну академію за фахом «спеціаліст з обліку і аудиту». З вересня 2005-го по листопад 2016 року працювала на керівних посадах у банківській галузі.
З 22 листопада 2016 року — заступник голови Державної служби зайнятості (центрального апарату). Із 1 серпня 2019-го — заступниця директора Державного центру зайнятості.