Публікація у виданні "Урядовий кур’єр" від 04.12.2019. Автор: Олександр ВЕРТІЛЬ

Завдяки кар’єрним радникам, які працюють у системі служби зайнятості Сумської області, з початку цього року працевлаштовано тисячі безробітних

Ті, хто тісно співпрацює з роботодавцями і причетний до формування ринку праці, не могли не помітити недавньої появи спеціалістів нової категорії — кар’єрних радників при структурних підрозділах Сумського обласного центру зайнятості.

Як наголошує його директор Володимир Підлісний, це стосується не тільки Сумщини, а й України загалом, що стало підсумком тісної співпраці Міністерства соціальної політики, Державної служби зайнятості та Міжнародної організації праці. Адже кар’єрне консультування широко практикують у світі, вважають одним із вагомих важелів активізації ринку праці, пошуку роботи для тих, хто її потребує. Звісно, новацію адаптували до українських реалій, завдяки чому ринок праці одержав друге дихання.

На Сумщині працюють 85 кар’єрних радників. Це не просто спеціалісти-консультанти, а значно більше — товариші, друзі, близькі людини, які переймаються долею безробітних чи тих, хто може стати ними.

Різні шляхидо однієї мети

Лебединська міськрайонна філія Сумського обласного центру зайнятості —один із підрозділів, де на початку цього року у штаті з’явилися кар’єрні радники. За словами директора філії Миколи Падалки, до формування підрозділу підходили особливо ретельно і відповідально, адже від їхньої роботи значною мірою залежить кінцевий підсумок нової ініціативи.

На чолі відділу організації працевлаштування населення — досвідчений фахівець Людмила Вирівська, яка не просто виконує посадові обов’язки, а й вникає в найменші деталі й проблеми тих, хто стоїть на обліку чи готується до цього. Заступник — Олексій Оголь, кар’єрними радниками працюють Надія Авраменко, Наталія Клюс, Олена Репіна та особистий консультант Інна Дубовик.

Таки правда, що кадри вирішують усе. З початку року завдяки колективним зусиллям працевлаштовано 1407 громадян, з яких 1101 безробітний (решта, на щастя, навіть не встигли стати на облік, а відразу ж стали до нової роботи). Як каже Людмила Вирівська, шляхи пошуку роботи різні, а підсумок один: працевлаштування. До того ж не задля галочки у звітності, а щоб людина закріпилася в колективі. Цей процес контролюють тривалий час, і за потреби радники знову приходять на допомогу.

Від швейної майстерні до бухгалтерських курсів

Надія Авраменко пригадує, як до неї на прийом прийшла миловидна жіночка у вишиванці. Здавалося б, не така вже й істотна деталь. Аж ні. Розговорилися про життя-буття, можливості працевлаштування.

Людмила Сидорова за фахом медична сестра, але в її селі Курган відповідну роботу знайти занадто проблематично, щоб не сказати неможливо.

Коли з’ясувалося, що Людмила сама гарно вишиває, чудово шиє і вміє бездоганно перешивати одяг, Надія Михайлівна порадила їй відкрити власну справу, адже в селі не було ні ательє, ні бодай якоїсь майстерні.

Як у воду дивилася. Разом склали відповідний бізнес-план, Людмила успішно захистила його, і вже 3 червня цього року, після менш як трьох місяців після постановки на облік, отримала одноразову матеріальну допомогу і відкрила в селі швейну майстерню.

Нині в неї замовлень на багато днів наперед. По послуги звертаються не тільки місцеві жителі, а й городяни з Лебедина.

Ще один приклад. Ірина Кантор зареєструвалася у службі зайнятості 11 січня цього року, бо як товарознавець не могла знайти роботу в селі Ворожба, в якому живе. Проте була перспектива роботи бухгалтером, але для цього треба знати відповідні бухгалтерські програми.

За словами кар’єрного радника Наталії Клюс, Ірина охоче погодилася пройти курси підвищення кваліфікації за напрямом «Комп’ютерні технології обробки бухгалтерської документації». 12 червня вона успішно завершила навчання й через два тижні стала до роботи в місцевому товаристві «Ворожбалатінвест».

Крапку ставити зарано

Спілкуючись із керівниками та спеціалістами різних філій Сумського обласного центру зайнятості, легко дійти висновку: інститут кар’єрних радників успішно адаптується в українських реаліях, адже вдається значно скорочувати час перебування безробітних на обліку, ефективніше знаходити вакансії, напряму співпрацювати з роботодавцями.

Та чи означає це, що досягнуто ідеалу і подальший рух обмежиться лише вдосконаленням розпочатого? Аж ніяк. За словами директора Державного центру зайнятості Ольги Макогон, служба наполегливо шукає логічне продовження новинки, а саме впровадження інституту консультанта роботодавця. Відповідний пілотний проєкт нещодавно втілено у Дніпропетровській області й найближчими місяцями він має поширитися на інші регіони країни. Це означає, що з часом скрізь працюватимуть консультанти роботодавців, щоб фахівці служби зайнятості зналися на всіх галузях економіки, в яких роботодавці представлені. Завдяки такому підходу вдасться насамперед прогнозувати потребу в робочій силі й скорочувати терміни підбору спеціалістів.

Нині поки що вакансії, які подають до служби зайнятості, заповнюють відповідно до класифікатора професій, а їхня ринкова назва та сукупність компетенції можуть істотно різнитися. Тож фахівцям філій і центрів зайнятості треба знатися на таких тонкощах і особливостях. Іншими словами, запроваджено новітній механізм, який у недалекому майбутньому значно активізує ринок праці, дасть змогу безробітним мати кращі й конкретніші перспективи в пошуку роботи.

А ось один із його елементів — інститут кар’єрних радників — успішно витримує перший іспит у всій країні й зокрема на Сумщині. Тут доречно згадати народну мудрість про те, що добрий початок — то вже половина майбутнього успіху.