Новий трудовий кодекс допоможе досягти економічного процвітання, якщо будуть задовольнятися не лише інтереси власників капіталу, а й людей, які забезпечують примноження цього капіталу – найманих працівників. Це має бути орієнтиром реформ, зауважує директор Державного центру зайнятості Ольга Макогон у колонці для видання «Економічна правда».

Пані Ольга звертає увагу на специфіку сучасного регулювання: «Чинний КЗпП був прийнятий ще за радянських часів. Але після 1991 р. Верховна Рада України внесла до нього настільки багато змін, що називати його радянським неправильно. Також у КЗпП імплементовані норми конвенцій Міжнародної організації праці, які ратифіковані Україною. Інше питання – як міжнародні договори тлумачаться та як КЗпП забезпечує їх ефективне застосування, що і викликає зараз найбільшу критику».

Тенденцією розвитку трудового і соціального законодавства в Україні було постійне нарощування соціального захисту, що не підкріплювалося належним економічним підґрунтям. За словами О. Макогон, «неможливість дотримуватися трудового законодавства роботодавцями підводить до логічного висновку – треба терміново захищати інтереси роботодавців». Проте такий висновок хибний. «Щоб реалізувати її головну мету, необхідно, аби працівник і роботодавець отримували взаємну вигоду від співпраці», – наголошує директор ДЦЗ на необхідності гармонізації інтересів.

Пропозиції Ольги Макогон зводяться, головним чином, до таких основних ідей.

По-перше, слід адаптувати ідеологію основного трудового закону до реалій сьогодення, що жодним чином не зменшує захист трудових прав і гарантій, а дозволяє по-новому подивитися на можливості, які пропонує ринок праці. Відповіддю на зарегульованість КЗпП, на думку пані Макогон, має стати дійсна свобода трудового договору.

По-друге, трудовий кодекс має визнавати сучасні моделі трудової діяльності. Нові форми трудової діяльності, наприклад, робота за строковим трудовим договором, дистанційна робота, вже стали об’єктивною реальністю.

«Необхідно розвивати законодавство таким чином, щоб працівник був свідомий, але захищений, а роботодавець отримував вигідну модель співробітництва», – узагальнила О. Макогон.

Всебічна імплементація Угоди про Асоціацію та актів МОП вимагатиме оновлення не лише кодифікованого акту про працю. Також необхідно удосконалити закон про зайнятість населення, про кожен з видів державного соціального страхування, трудове законодавство, яким регулюється кадровий документообіг, вважає директор ДЦЗ.